Джерело: WELT

Президент Росії Володимир Путін відсутній на саміті з питань клімату. Нещодавно він заявив, що його країна не буде прагнути до CO2-нейтральності раніше 2060 року. Для екологів такий темп занадто повільний. В першу чергу багатство уповільнює необхідні зміни.

Довгий час президент Росії Володимир Путін не хотів коментувати кліматичні цілі своєї країни. Кілька тижнів тому він назвав конкретну дату: Росія має прагнення зробити економіку CO2-нейтральною «не пізніше 2060 року».

Раніше Путін попереджав, що кліматична політика багатьох західних країн із різкими заходами та незбалансованими рішеннями призводить до істерії на енергетичних ринках Європи. Перехід на екологічно чисту енергетику має відбуватися поступово. 

«Кліматичний порядок денний не повинен стати інструментом просування економічних і політичних інтересів окремих країн», - сказав Путін. Скоріше, потрібно спільно «створити зрозумілі, справедливі та прозорі правила регулювання клімату, які працюють на глобальному рівні». 

ООН закликає до пришвидшення

Однак, згідно з тривожним звітом ООН минулого тижня, державам доведеться збільшити свої зусилля із захисту клімату в сім разів, щоб досягти мети обмеження глобального потепління до 1,5 градуса, як це передбачено Паризькою угодою. 

А Росія вже особливо сильно постраждала від наслідків глобального потепління, як пояснює Василій Яблоков з Greenpeace Russia. «Тут потепління відбувається набагато швидше, ніж у решті світу: у 2,8 разів швидше».

Катастрофи набирають темп

Відтавання вічної мерзлоти в арктичних регіонах Росії, катастрофічні пожежі в Сибіру або повені: інтервали між катаклізмами стають коротшими, а збитки збільшуються. 

Щоб швидко протидіяти, потрібно починати з енергетичного сектора, каже Greenpeace експерт Яблоков. Перш за все, велика проблема – низька енергоефективність. Теплоізоляція та термостати в системах опалення: відсутні. Наступна проблема – несправні газопроводи та неефективний видобуток газу.

Не вистачає політичної волі

Але, мабуть, для цього бракує політичної ініціативи, не дивлячись на те, що «величезні» суми коштів вже витрачаються на екологію. Буквально нещодавно через прорив труби в Нижньому Новгороді було випущено 164 тонни метану за годину. За оцінками експертів, ця катастрофа обійшлася у стільки ж шкідливих для клімату викидів, скільки 8000 автомобілів створюють за рік. 

За поточним прогнозом зовнішньоторговельного банку ВЕБ, модернізація в будівельній галузі та у сфері переробки газу, наприклад, може знизити викиди CO2 на 200 млн тонн щорічно. Таким чином можна заощадити приблизно 13,5 мільярдів євро до 2050 року.

Відсутній стимул до модернізації

Віталій Казаков, директор програми «Економіка енергетики» Російської бізнес-школи в Москві, каже, що немає економічного стимулу для проведення масштабної модернізації. Енергія в Росії набагато дешевша, ніж за кордоном. Тому сучасні технології не мають сенсу для споживачів. Всі рішення з покращення енергоефективності дійсно окупаються лише тоді, коли ціни на енергію зростають.

І, зрештою, просування викопних видів палива, таких як нафта і газ, має істотне значення для російського бюджету. Ними визначається більше половини доходу. Ніхто не відмовиться від цієї галузі «з якихось короткочасних причин».