Як Німеччині уникнути пасток в контрактах з Росією?

Time to read
less than
1 minute
Read so far

Як Німеччині уникнути пасток в контрактах з Росією?

пт, 04/29/2022 - 12:04
Posted in:
0 comments

Джерело: WirtschaftsWoche

Принцип «бери або плати» в довгострокових контрактах на поставку може прив’язати німецькі компанії до Росії на роки: якщо країна не купує певну кількість, їй все одно доведеться платити. Які є шляхи розв’язання цієї дилеми?

Кляп у роті німецьких імпортерів газу має точне позначення: він називається «бери або плати». Такий пункт в договорі передбачає, що замовник газопостачальника може купити обумовлений обсяг газу, але якщо він його не купляє, все одно має сплатити за нього хоча б частину. Такі пункти досить часто зустрічаються в контрактах на постачання газу, «протягом десятиліть, протягом 50 років, відколи існують поставки та енергетика», – каже юрист і спеціаліст з енергетичного права Крістіан фон Хаммерштайн.

Нові, старі підводні камені на шляху з пастки Путіна

Норма «бери або плати» в контрактах німецьких імпортерів газу з російським експортним монополістом «Газпромом» – мова про Uniper у Дюссельдорфі, наприклад, або дочірню компанію EnBW VNG у Лейпцигу – може стати величезною проблемою в найближчому майбутньому. Оскільки федеральний уряд, і, перш за все, міністр економіки та клімату Роберт Габек (партія Зелені) зараз намагається якомога швидше відмовитись від російського вугілля, російської нафти та російського газу. Наприклад, Габек їде до Катару, щоб просувати нові контракти на постачання скрапленого природного газу (СПГ), він веде перемовини з США та обіцяє мільярди для СПГ-терміналів у Німеччині. Він також повідомив, що уряду вже вдалося знизити частку російського газу в загальному споживанні газу в Німеччині з 55 відсотків у 2021 році до приблизно 40 відсотків зараз.

Але навіть якщо Габеку вдасться знизити частку російського газу до нуля, рано чи пізно клаузи «бери або плати» можуть змусити компанії оплачувати поставки від «Газпрому» — приймають вони газ чи ні. Йдеться про мільйони, мільярди. При спробах вирватися з газової пастки Путіна на шляху стають підводні камені. 

Деякі контракти дійсні до 2036 року

Наскільки об'ємними є платіжні зобов'язання німецьких компаній і, перш за все, яким є термін дії відповідних контрактів, невідомо. Це комерційна таємниця, каже фон Хаммерштайн, юрист і партнер берлінської юридичної фірми Raue. Безперечно одне: спадок тісних, майже нерозривних зв’язків з Росією в газовому бізнесі – важкий і довговічний тягар. У минулому німецькі компанії хвалилися тим, що підписали з «Газпромом» тривалі контракти на постачання, часто на 20 або 30 років. У 2006 році попередник Uniper E.On Ruhrgas з гордістю оголосив, що він домовився з Газпромом про поставки загалом 400 мільярдів кубометрів природного газу до 2036 року, приблизно 24 мільярди кубометрів на рік. До 2036 року!

Журнал ZDF «Frontal 21» цього тижня у розмові про «бери або плати» також процитував Джека Шарплза, експерта газового ринку з британського аналітичного центру Оксфордського інституту енергетичних досліджень. Кілька тижнів тому Шарплз та його колеги опублікували аналіз, у якому намагалися дати точну відповідь на питання, звідки Європа може отримувати газ, коли російські джерела газу «пересихають». У аналізі він лише коротко торкнувся дилеми «бери або плати», але вказав на проблему, яка могла б виникнути: «Особливо проблематично, що скорочення імпорту з Росії в передбаченому обсязі опустить рівень імпорту значно нижче межі «бери або плати» у довгострокових контрактах».

А Шарплз і його колеги в аналізі задаються питанням: «Чи міг ЄС наказати європейським імпортерам купувати газ в обсягах набагато нижче рівня «бери або плати», а потім залишити їх сам на сам із зобов'язанням платити за газ, який вони не купували?» І навіть якщо так, Шарплз та його колеги запитують: «Чому покупці підкоряються такій інструкції, якщо не існує загрози покарання з боку ЄС чи відповідних національних урядів?»

Газове ембарго ЄС було б форс-мажором

З юридичної точки зору, здається, важко знайти вихід із зобов’язань «бери або плати» в контрактах. Лише у двох випадках європейські покупці можуть бути звільнені від своїх зобов'язань перед «Газпромом». Газове ембарго, введене Європейським Союзом, один із можливих способів — пояснює юрист Крістіан фон Хаммерштайн. «Газове ембарго вважається форс-мажором», — каже він. «Контракти зазвичай передбачають, що в такому випадку клієнти звільняються від своїх зобов’язань». Форс-мажор — це будь-яка подія, як пояснює фон Хаммерштайн, «на яку жодна зі сторін контракту не має впливу». До них належать війна, страйк, природні явища. Але також і державне втручання. «Економічні санкції – це класичний випадок форс-мажору».

Зупинка поставок допоможе німецьким компаніям

Другим варіантом розірвання контрактів була б реакція на заморожування поставок, навіть короткострокове, з боку Газпрому. Газпром припинив постачання газу до Польщі та Болгарії лише в середині цього тижня, мотивуючи це тим, що відповідні газові компанії не розрахувалися в рублях, як вимагала Москва. «Якщо Володимир Путін доручить «Газпрому» припинити постачання газу до Німеччини, це буде порушенням контрактів. Як правило, це також вважатиметься важливою причиною для німецької компанії-імпортера розірвати контракт без попередження», – каже фон Хаммерштайн. Можливо, доведеться встановити кінцевий термін поставок перед припиненням.

А що з рублевими виплатами?

Дискусія про те, якою валютою німецькі компанії будуть оплачувати поставки газу з Росії найближчим часом, непроста. Указом від кінця березня Путін зажадав оплачувати всі поставки в рублях, хоча раніше розрахунки здійснювалися в євро або доларах. У політичному плані ні ЄС, ні Німеччина не хочуть піддаватися настановам Путіна.

На практиці існує, мабуть, компромісний варіант. Він передбачає відкриття подвійного рахунку в Газпром банку. Компанії платять в євро або доларах, банк міняє валюту на рублі, які використовує Газпром для оплати. Комісія ЄС вважає це можливим рішенням, і Берліну воно також до вподоби. Теоретично це також можна розглядати, у більш вузькому сенсі, як вимушену зміну договору Путіним, на основі якої можливо розірвати контракти. Проте: політично цього наразі ніхто не хоче, бо залежність від газу все ще надто велика.

Європа та Німеччина планують заповнювати сховища російським газом та паралельно шукати нові джерела. Ембарго може бути накладено, тільки якщо країни можуть собі це дозволити і хочуть позбутися «бери або плати» за рік-два. Але чи можна уявити собі ембарго, якщо хтось планує нову спробу побудувати дипломатичний міст до Росії? У будь-якому випадку, Джек Шарплз та його колеги впевнені у своєму аналізі, що державне втручання необхідне, щоб позбутися невигідних положень: «Якщо покупці просто відмовляться здійснювати платежі «бери або плати», «Газпром» після закінчення конфлікту виграє будь-який суд».