Джерело: Handelsblatt

Консорціум на чолі з італійським оператором трубопроводів Snam планує імпортувати кілька мегатонн водню на рік. Цим маршрутом також Баварія має бути з’єднана з Африкою.

Італійський оператор трубопроводів Snam хоче розпочати постачання екологічно чистого водню із Північної Африки до Німеччини не пізніше 2030 року. Маршрут «Південний коридор Н2», який обслуговує консорціум із п’яти компаній, має пролягати з Тунісу та Алжиру до Баварії. Snam представив проект на водневій конференції в Мюнхені в цей четвер.

Як стало відомо редакції Handelsblatt, Snam планує використовувати для транспортування значну частину вже існуючої мережі газопроводів. «Приблизно 70 відсотків нашої мережі також можна використовувати для отримання водню», — говорить П’єро Ерколі, який очолює відділ декарбонізації компанії. Для створення всієї водневої системи необхідні інвестиції в розмірі близько чотирьох мільярдів євро.

Через зв’язок системою трубопроводів Італія могла б імпортувати 4,4 мегатонни водню на рік з Північної Африки. За словами Ерколі, з них 1,7 мегатонни призначені для експорту до Австрії та Німеччини. Таким чином, запланований коридор покриє значну частину європейського попиту. До 2030 року Комісія ЄС поставила собі за мету ввести у використання близько десяти мегатонн зеленого водню.

Зелений водень: великий потенціал для виробництва водню в Північній Африці

Зелений водень, який генерується шляхом електролізу за використання електроенергії з відновлюваних джерел, вважається ключовим на шляху до кліматичної нейтральності, особливо в промисловості. Потенціал видобутку на початкових точках запланованого трубопроводу досить великий.

У Північній Африці та на Близькому Сході сформувалися чудові умови завдяки високому рівню сонячного світла та подекуди дуже сприятливому вітру – адже саме недорога електроенергія з відновлюваних джерел є вирішальним фактором для виробництва зеленого водню.

Федеральний уряд Німеччини вже співпрацює з такими країнами, як Алжир, Йорданія, Марокко, Туніс, Єгипет і Саудівська Аравія, щоб налагодити ланцюги вартості водню. Метою є стимулювання виробництва водню у відповідних країнах, а також розвиток транспортної інфраструктури.

Фонд «H2 Global», якому федеральний уряд виділив 4,4 мільярда євро, відіграє ключову роль у створенні відносин для майбутніх поставок. З одного боку, він займається укладанням довгострокових угод про закупівлю за кордоном, щоб забезпечити виробникам водню планування та безпеку інвестицій.

З іншого боку, "H2 Global" також погоджує контракти на продаж для задоволення потреби в зеленому водні. Водень купується за найнижчою ціною та перепродається покупцеві, який заплатить найвищу. Якщо, як очікується наразі, фонд понесе збитки, він має компенсувати собі відповідну суму з резервів Мінекономіки.

Італійський проект особливо важливий для півдня Німеччини. Економіка Баварії давно критикувала попередні плани побудови водневої інфраструктури надто зосереджені на північній та північно-західній Європі. Баварія знаходиться під загрозою бути відрізаною від побудови ланцюжка вартості водню.

Однак енергоємні галузі, зокрема, можуть впоратися з переходом до кліматичної нейтральності лише якщо в майбутньому вони будуть використовувати кліматично нейтральний водень замість природного газу чи нафти у великих масштабах. Це створює проблеми для компаній у баварському хімічному трикутнику, найвидатнішим представником якого є Wacker Chemie. Запланований трубопровід для транспортування водню міг би допомогти вирішити ці проблеми.

Окрім Snam, консорціум включає дочірню компанію Bayerngas Bayernets, австрійську компанію Trans Austria Gasleitung (TAG) і компанію Sea Corridor, спільне підприємство Snam та італійського постачальника енергії Eni, яке відповідає за газопровід між Італією та Алжиром. До цього додається проект Gas Connect Austria, в якому беруть участь Snam і Allianz.

Уряди Італії, Австрії та Німеччини підтримують проект і були присутні на презентації в Мюнхені. Алжир і Туніс також стоять за ініціативою як країни-виробники. Деякі виробники енергії та індустріальні споживачі водню вже заявили про свою підтримку.

Snam вже постачала природний газ до Німеччини у 2022 році

У Німеччині Snam Manager Ercoli все ще шукає партнерів. «Німеччина є стратегічно важливою для нас і має потужний промисловий потенціал», — каже він. Наразі ведуться переговори з державними установами, а також з компаніями енергетичного сектору.

Новий водневий коридор не стане першим для Snam. Італійська компанія вже постачала на ринок Німеччини минулого року: коли Росія через санкції ЄС перекрила газовий кран, Snam поставила по своїх трубопроводах близько 4,2 млрд кубометрів природного газу.

У майбутньому Ерколі та його команда з 45 чоловік також хочуть допомогти компаніям перевести свої виробничі процеси на водень. Продукти за параметрами не мають відрізнятися від тих, що виробляються за допомогою інших джерел енергії. «Сталь, вироблена за допомогою зеленого водню, є хорошим прикладом цього», — каже Ерколі.

Ерколі переконаний, що 2023 стане роком, коли стартують перші пілотні проекти. Італія сприяє зеленій трансформації через Фонд реконструкції після коронавірусу. Наприклад, у місті Таранто в Апулії найбільший сталеливарний завод в Італії планується перевести на «зелений» водень. Для цього передбачено виділити 2,7 млрд євро.

Але Ерколі застерігає залишатися відкритими до інших технологій. «Ми маємо змінити всю енергосистему за короткий час» – перехід з дров на вугілля тривав довго, так само було із заміною вугілля природним газом. Водень поки що гірший з точки зору ефективності – але кращий для енергетичного балансу компаній і країн. «CCS, тобто уловлювання та зберігання CO2, може бути додатковим рішенням».

Підрозділ Ерколі також активно працює в цій галузі: у Равенні, неподалік від узбережжя Адріатичного моря, спільно з Eni буде створено перший в Італії проект CCS, в рамках якого 25 000 тонн СО2 мають бути спресовані у вичерпане родовище природного газу.