Зразковість Німеччини у всьому, окрім ядерної енергетики

Time to read
less than
1 minute
Read so far

Зразковість Німеччини у всьому, окрім ядерної енергетики

Mon, 10/25/2021 - 18:40
Posted in:
0 comments

Джерело: WELT


На міжнародному рівні німецька енергетична політика останнім часом не мала доброї репутації. Але завдяки гарячим дебатам щодо клімату ситуація змінюється. За даними експертного опитування, країни зараз більш позитивно сприймають місцеві зусилля Німеччини. Однак ніхто не хоче «копіювати» заборону ядерної енергетики.


Планетарна середня температура не зміниться від того, чи зможе Німеччина зменшити свою частку, яка становить лише два відсотки глобальних викидів CO2. Найбільша індустріальна країна Європи може зробити стійкий внесок у захист клімату лише завдяки своїй функції прикладу для наслідування: якщо декарбонізація вдасться тут, це стане зразком, який, можливо, навіть великі кліматичні грішники, такі як Китай, Індія чи США, вважатимуть гідним наслідування.


Отже, як справи з функцією зразковості німецького енергетичного переходу? Краще, ніж кілька років тому. Про це свідчать результати міжнародного опитування Всесвітньої енергетичної ради Німеччини. Німецька секція Всесвітньої енергетичної ради (WEC) протягом десяти років опитувала учасників мережі міністерств, асоціацій та компаній, чи оцінюють вони німецький енергетичний перехід як «план для світу».


Цього разу в опитуванні взяли участь експерти з 52 країн. Згідно з оцінкою, за останні роки репутація німецької енергетичної політики значно покращилася.
Коли федеральний уряд оголосив про прискорений енергетичний перехід, включаючи поетапну відмову від ядерної енергії – це був рік японської ядерної аварії на Фукусімі - скептицизм все ще був великий. Карстен Ролле, керуючий директор німецького відділу Всесвітньої енергетичної ради, підсумовує результат: «Якщо в 2011 році 19 відсотків опитаних вірили, що німецька енергетична політика може стати планом для всього світу, у 2021 році з цим погоджуються вже 28 відсотків».


Ще 54 відсотки опитаних заявили, що німецька енергетична політика принаймні частково є прикладом для наслідування. 60 відсотків назвали поетапний вихід з вугілля частиною енергетичного переходу, яка має найкращі шанси вийти на міжнародний рівень. Німецька ціль «65% зеленої електроенергії в 2030 році» розглядається 48% експертів як можлива для їх країни модель.


Податок на CO2 непопулярний за кордоном


Але це майже вичерпує зразковість переходу: намір федерального уряду вдвічі скоротити німецький попит на первинну енергію до 2050 року лише 31 відсоток респондентів вважають метою, яка також мала б шанси прижитися в їхніх країнах.


Закордонний скептицизм щодо економії енергії, ймовірно, також пов'язаний із занепокоєнням щодо витрат. Тактика підвищення цін на викопне паливо –як це робить Німеччина з цього року, вводячи податок на CO2 на бензин і мазут – має відносно мало шансів на успіх серед інших країн. 
58% вважають відсутньою готовність своїх країн підвищувати ціни для захисту клімату. 39% заявили, що підвищення цін максимум на 20 відсотків є прийнятним для цієї мети.


Існує невизначеність щодо того, чи матиме енергетичний перехід позитивний вплив на розширення робочих місць та економічну потужність. Лише близько 40 відсотків припускають позитивний ефект у цій сфері. 22 відсотки вважають, що енергетичний перехід матиме негативний вплив на економічну силу Німеччини.


Найбільший ризик вбачається в стабільності енергопостачання: 36 відсотків очікують, що енергетичний перехід понесе за собою погані наслідки. «Безпека енергопостачання в Німеччині все ще висока; наприклад, відключення електроенергії трапляються рідко», – стверджує Ролле.
Але атомні та вугільні електростанції будуть закриті, а попит на електроенергію зросте через електрифікацію транспорту, промисловості та будівельного сектору. «У той же час розширення відновлюваних джерел енергії та газових електростанцій гальмується», – попереджає керівник німецької секції WEC: «Запитальні інтонації з-за кордону не є невиправданими».


Песимістична картина перспектив охорони клімату


Тому не дивно, що є частина німецького енергетичного переходу, яку майже ніхто за кордоном не вважає за гідну наслідування.


У 2011 році федеральний уряд вирішив поступово відмовитися від низьковуглецевої ядерної енергії до 2022 року, незважаючи на найбільшу потребу в захисті клімату. Згідно з останнім опитуванням, лише дев’ять відсотків опитаних вважають, що їхня країна повторить цей ядерний процес.
Загалом, результати опитування показують песимістичну картину шансів на успіх у кліматичній сфері. Хоча загалом 82 відсотки опитаних вбачають міжнародну перспективу принаймні в частині німецького енергетичного переходу, лише меншість вважає, що ці дії дозволять досягти кліматичних цілей.
Практично всі респонденти (95%) притримуються думки, що Німеччині вдасться збільшити частку відновлюваної енергії у валовому кінцевому споживанні з сьогоднішніх приблизно 19% до 30% у 2030 році.


Але лише меншість (39%) вірить, що Німеччина також досягне своєї цілі щодо скорочення викидів CO2 до 2030 року. 61% вважають це малоймовірним. Так само лише третина може собі уявити, що Німеччина зможе стати повністю кліматично нейтральною до 2045 року.


Результати опитування щодо сприйняття нинішньої енергетичної політики Німеччини виявилися дивовижними. Незважаючи на те, що в світі часто йдеться про новаторську роль Німеччини, 36 відсотків опитаних заявили, що нинішня політика Німеччини щодо переходу «практично не помітна» в їхніх країнах.
Десять відсотків учасників з Європи повідомляють, що навіть не звертають уваги на поточні події в Німеччині.


Вугільна електростанція Medupi працюватиме ще 50 років


У Європі 76 відсотків експертів стверджують, що за поточними рішеннями Німеччини ведеться уважне спостереження. 14% заявили, що ці рішення викликали національні енергетичні дебати у їхній власній країні. Лише два відсотки опитаних заявили, що рішення Німеччини призвели до конкретних політичних дій.


Причини цього різні в залежності від регіону світу та економічної ситуації. «Німецька політика дуже дорога», – прокоментував учасник із Франції. «Ядерна енергетика на додаток до відновлюваних джерел енергії, ймовірно, є просто необхідною в деяких країнах», - підтвердив представник Нової Зеландії.
В Африці, де лідери мають багато проблем у боротьбі з енергетичною бідністю, люди не схильні вірити, що вони можуть наслідувати політичні ідеї Німеччини: «Африканські країни мають дуже різні проблеми, для вирішення яких не підходить німецька енергетична політика», – коментують члени Всесвітніх енергетичних рад Південної Африки.


Лише в серпні цього року Південна Африка ввела в експлуатацію четверту за величиною вугільну електростанцію в світі потужністю 4764 мегават. Термін експлуатації електростанції «Medupi» становить 50 років.