Криза пального в Росії загострюється, в той час як Україна посилює удари по окупованих територіях.

Time to read
less than
1 minute
Read so far

Криза пального в Росії загострюється, в той час як Україна посилює удари по окупованих територіях.

Thu, 06/11/2026 - 18:02
Posted in:
0 comments

Джерело: BBC

Тривала кампанія українських дронових атак на окуповані Росією території порушує московські ланцюги постачання та посилює паливну кризу, яка вже була спричинена ударами далекого радіусу по нафтопереробних заводах у Росії.

Крим — який Росія незаконно анексувала у 2014 році — особливо сильно стикається із серйозними логістичними труднощами та дефіцитом. Незадоволені туристи та місцеві жителі звертаються до соціальних мереж, щоб висловити обурення через перебої з постачанням пального.

Відео показують довгі черги на автозаправних станціях у всьому регіоні, а мешканці повідомляють, що регулярно змушені стояти в чергах до 10 годин за пальним.

«Я тепер ходжу на роботу пішки. Звичайно, це менш зручно, ніж їздити автомобілем, але не велика проблема», — сказав один мешканець Сімферополя виданню Bereg. «Залишилось тільки купити коня!» — додав він.

На переважній більшості кримських АЗС місцеві жителі тепер можуть купити лише до 20 літрів (4 галони) пального за раз і тільки за умови попередньої оплати талонами — якщо пальне взагалі є в наявності.

Російські туристи, які прибули до регіону до початку кризи, тепер не можуть знайти пальне, щоб виїхати. Проблема настільки серйозна, що місцева влада, призначена Москвою, змушена була запустити спеціальну гарячу лінію для допомоги.

Також повідомляється про різке зростання цін на бензин і дизельне пальне через дефіцит.

«На жаль, наразі неможливо повністю задовольнити попит на пальне», — визнав призначений Кремлем регіональний керівник Сергій Аксьонов 5 червня. За його словами, сотні автобусів не зможуть виїхати з депо через нестачу пального.

Ввечері 8 червня міністерство енергетики Росії вперше визнало проблеми з постачанням пального в «південних регіонах» — формулювання, яке, ймовірно, стосується окупованих територій України.

«Підприємства паливно-енергетичного сектору останнім часом стикаються зі зростаючою кількістю ворожих повітряних атак, що спричинило тимчасові труднощі з постачанням пального», — йдеться в заяві. Для вирішення цих проблем міністерство створило постійний штаб.

Водночас дороги залишаються єдиним способом доставлення ресурсів на півострів. Морський маршрут є надто небезпечним після того, як низку поромів, що обслуговували Крим, було виведено з ладу Україною.

Попередні атаки — або загроза таких атак — з боку України також обмежували рух на Керченському мосту, який з’єднує Крим із материковою частиною Росії.

«Я б не хотів зараз перевозити вантажівку з дизелем через Керченський міст — це просто накликати біду», — прокоментував Крейг Кеннеді, експерт з російської нафтової галузі та асоційований дослідник Гарвардського центру Дейвіс.

«Тож доведеться возити суходолом, через Маріуполь. А там ви вразливі на всьому шляху».

Деякі російські джерела стверджують, що українські атаки на логістичні маршрути вже вплинули на здатність російської армії вести бойові дії.

«Удари, які спорожнюють заправки для цивільних, також впливають на постачання військ на півдні», — написав у Telegram-каналі проросійський аналітичний акаунт Rybar. «Логістична криза не розрізняє військові та цивільні потреби, вона вражає все одночасно».

У ніч на 6–7 червня та 8–9 червня українські удари пошкодили ключовий міст у Чонгарі на півночі Криму, який з’єднував півострів з рештою України та використовувався російськими військами й цивільним транспортом на трасі Р-280. Рух через міст було призупинено.

Багато проблем пов’язані з нещодавніми українськими ударами по ключовій автомагістралі та мосту, що з’єднує південне російське місто Ростов із Кримом через окупований порт Маріуполь. Ця дорога «фактично є хребтом російської окупації на півдні», — поділився із  BBC аналітик французького аналітичного центру Atum Mundi Клеман Молін.

Молін зазначив, що Україна здійснила 300 атак дронами на вантажівки, включно з 30 автоцистернами, з початку травня, і що цього місяця кампанія стала інтенсивнішою.

За словами Роберта Бровді, командувача українських сил безпілотників, військовий вантажний рух на цій дорозі зменшився на 71% між кінцем травня та початком червня.

Ця операція має відчутні наслідки для Криму. Півострів має стратегічне значення для Москви, оскільки його використовують для запуску дронів і ракет по решті території України.

Завдяки середземноморському клімату та довгим пляжам Крим також є популярним місцем літнього відпочинку росіян. Проблеми з постачанням пального посилюються ударами України великої дальності по нафтопереробних заводах і нафтосховищах у Росії, які Київ здійснює вже кілька місяців.

Президент Володимир Зеленський заявив, що майже 40% «первинних потужностей нафтопереробки» Росії були виведені з ладу в травні через такі удари.

Тепер, за словами Крейга Кеннеді, розширена кампанія України проти російської логістичної мережі переходить від атак на великі нафтопереробні заводи до менших локальних систем постачання. «Це має більш цілеспрямований або концентрований вплив на місцеве населення та військових у таких регіонах, як Крим», — сказав він.

Атаки дронами також вплинули на інші окуповані частини України, зокрема на регіони Луганська та Херсона.

Деякі з них були здійснені 413-м окремим батальйоном «Raid» Сил безпілотних систем України, командир якого, Євген Карась, дав інтерв’ю BBC з неназваної локації в Україні. Його дрони, за словами Карася, під час нещодавніх місій майже не стикалися з опором російської протиповітряної оборони. «Це було чудове відчуття — коли ми можемо літати куди завгодно», — сказав він BBC.

За словами Карася, порушення російської військової логістики є ключовим пріоритетом його підрозділу.

«Головна страва — це російські склади, резервуари з нафтою і пальним, будівлі та навіть невеликі бункери з російськими офіцерами», — додав він. 

Останніми тижнями Росія заявляла, що цивільні загинули внаслідок українських атак на окуповані території, зокрема через удар по автобусу в Херсоні та окремо — по пасажирському потягу в окупованому Криму.

У понеділок Аксьонов, призначений Росією керівник Криму, заявив, що український дрон знову вразив пасажирський потяг у регіоні, внаслідок чого загинув помічник машиніста та був поранений машиніст.

Хоча Карась не коментував ці конкретні інциденти, він сказав: «Це дуже завантажений район, і очевидно, що великі вантажівки та великі транспортні засоби перебувають під ризиком ураження, оскільки росіяни їх використовують».

Тому, додав він, «помилки можуть траплятися, але це не є навмисним націлюванням на цивільні транспортні засоби».

Але ризики надто великі, і внаслідок ударів цивільний рух на двох ключових дорогах, що з’єднують окуповані регіони з Росією, також був обмежений.

Влада, призначена Москвою в окупованій Луганській області, заборонила автобусні та міжміські автобусні рейси на двох автомагістралях, що ведуть до Маріуполя та Криму, і закликала місцевих жителів не користуватися ними «з міркувань безпеки».

Сукупний ефект середньо- та далекобійних ударів України не лише впливає на здатність Росії вести війну, але й реалізує заявлену мету Володимира Зеленського — «принести війну додому», в Росію.