Sanctions

Заборона G7 на перевезення російської нафти танкерами демонструє свою силу, але остаточний результат залежить від того, чи посилять уряди покарання для тих, хто обходить санкції. 

Кадрі Сімсон вважає, що переговори з Азербайджаном можуть дозволити «Газпрому» продовжувати експорт до Центральної Європи 

Поки Вашингтон поширює 28-пунктний «мирний» план для України, справжня війна ведеться в трубопроводах, нафтопереробних заводах та енергомережах. Поле енергетичного бою змінює важелі впливу, і будь-яка дипломатична пропозиція, яка ігнорує це, неправильно розраховує реальність. 

24 жовтня Рязанський нафтовий завод Російської Федерації був змушений зупинити перегонку сирої нафти після того, як Україна здійснила удар дронами. Цей нафтопереробний завод, четвертий за величиною в Росії, є основним постачальником Москви. Інші енергетичні об'єкти в містах по всій Росії, таких як Бєлгород, Сочі, Волгоград, Оренбург, Самара, Дагестан та Ростов, також стали цілями українських дронів. За оцінками, через ці атаки потужності Російської Федерації з переробки нафти скоротилися на 20%. 

Цього року буде спостерігатися незначне зменшення імпорту російської сирої нафти та зрідженого природного газу в Азію, і хоча імпорт вугілля впав значно, доказів того, що західні санкції працюють як слід, все ще бракує. 

Оголошуючи крайній раунд санкцій, Міністерство фінансів чітко дало зрозуміти: банки-кореспонденти, які вестимуть справи з будь-якими російськими організаціями, що потрапили під санкції, можуть зіткнутися з відповідними наслідками. 

Російський «тіньовий флот» танкерів для перевезення скрапленого природного газу активізувався в останні місяці, підкреслюючи рішучість країни постачати суперохолоджене паливо на ринок всупереч західним санкціям. 

Компания «Новатэк» в августе попыталась обойти санкции, наложенные на ее проект «Арктик СПГ-2». К терминалу этого проекта на Гыданском полуострове под загрузку сжиженным природным газом пришвартовался сначала один газовоз, а через несколько дней — другой.