Джерело: Forbes

24 жовтня Рязанський нафтовий завод Російської Федерації був змушений зупинити перегонку сирої нафти після того, як Україна здійснила удар дронами. Цей нафтопереробний завод, четвертий за величиною в Росії, є основним постачальником Москви. Інші енергетичні об'єкти в містах по всій Росії, таких як Бєлгород, Сочі, Волгоград, Оренбург, Самара, Дагестан та Ростов, також стали цілями українських дронів. За оцінками, через ці атаки потужності Російської Федерації з переробки нафти скоротилися на 20%. 

Операція України в Рязані стала дванадцятим ударом по російських нафтопереробних заводах лише за жовтень, якими українці намагаються зірвати виробництво та експорт російського палива. В той час як Україна здійснювала атаку Рязані, Європейський Союз, Велика Британія та Сполучені Штати оголосили про нові пакети санкцій, спрямованих проти російської енергетичної промисловості. Ці події можна розглядати як нову серію спроб тиску на Росію, щоб вона припинила повномасштабне військове вторгнення в Україну. 

Західні санкції проти енергетичного сектору Росії 

Протягом усього російського вторгнення в Україну міжнародна спільнота шукала методи покарання Російської Федерації за розв'язання війни. Вони варіювалися від призупинення членства Росії в різних міжнародних організаціях, таких як Парламентська асамблея Ради Європи та Рада ООН з прав людини, до заморожування російських активів та виключення кількох російських банків з міжнародної системи фінансових повідомлень SWIFT. Багато підприємств призупинили свою діяльність у Росії, а кілька країн світу встановили обмеження цін на російську нафту. 

Однак ці санкції не поклали край війні Росії в Україні. Натомість Російська Федерація продовжила своє повномасштабне вторгнення. 

Члени міжнародної спільноти зараз активізували свої зусилля в пошуках іншого підходу до тиску на Росію. Наприклад, ЄС, Велика Британія та США запровадили санкції проти російської енергетичної промисловості. Ці країни стверджують, що Російська Федерація використовує доходи від свого енергетичного ринку для закупівлі зброї та іншого обладнання для триваючого вторгнення в Україну. Крім того, продажі від російського експорту енергоносіїв допомогли російській економіці залишатися стабільною, незважаючи на міжнародні санкції, накладені на російські компанії та підприємства. В результаті, ЄС, Велика Британія та США сподіваються, що запровадження нових санкцій на енергетичний ринок Росії змусить так звану РФ припинити війну в Україні. 

На сьогоднішній день ЄС запровадив 19 пакетів санкцій проти Росії з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Санкції спрямовані на російські енергетичні, фінансові та оборонні компанії. Крім того, ЄС запровадив санкції проти неросійських компаній, які працюють як сторонні посередники, що купують та продають російську сиру нафту. Нарешті, останні санкції ЄС спрямовані на тіньовий флот – таємну мережу нафтових танкерів та інших суден, які допомагають Росії уникати західних санкцій, продаючи російські енергоносії. Новий пакет санкцій ЄС щодо енергетичного сектору Росії, який був оголошений 23 жовтня, спрямований проти російських компаній, таких як «Роснефть» та «Газпром нафта», а також сторонніх організацій у Китаї та Об'єднаних Арабських Еміратах. 

Аналогічно, Велика Британія запровадила нові санкції проти «Роснефти» та «Лукойлу», щоб чинити тиск на енергетичну промисловість Російської Федерації. Крім того, Велика Британія націлилася на тіньовий флот російських нафтових танкерів. Раніше, у січні, Велика Британія запровадила санкції проти «Газпром нафти» та «Сургутнефтегазу». 

Окрім спроб ЄС та Великої Британії змусити Росію припинити війну в Україні, націлившись на енергетичний сектор Росії, США також запровадили власні санкції проти Росії. 22 жовтня Сполучені Штати оголосили про санкції проти двох найбільших компаній Російської Федерації – «Роснефти» та «Лукойлу». Крім того, санкції були спрямовані на дочірні компанії «Роснефти» та «Лукойлу». США заявили, що нові санкції мають на меті «посилити тиск на енергетичний сектор Росії та погіршити здатність Кремля отримувати доходи для своєї військової машини та підтримувати ослаблену економіку». США за часів президента Джо Байдена та президента Дональда Трампа продовжували запроваджувати санкції проти російських енергетичних компаній, а також сторонніх посередників протягом усього російського вторгнення в Україну. 

Поки що спроби змусити Росію припинити війну не увінчалися успіхом. Президент Росії Володимир Путін також відкинув ефективність цих санкцій. Але деякі енергетичні експерти вважають, що останні санкції, накладені на енергетичний сектор Росії ЄС, Великою Британією та США, можуть мати новий ефект. 

«Санкції, оголошені минулого тижня адміністрацією Трампа проти російських нафтових гігантів «Роснефть» та «Лукойл», давно назріли», — сказав мені в інтерв’ю доктор Бенджамін Л. Шмітт, старший науковий співробітник Центру енергетичної політики Кляйнмана та Perry World House при Пенсильванському університеті. «Це був не лише бажаний крок Білого дому Трампа, але й, можливо, найзначніший набір енергетичних санкцій, запроваджених проти Російської Федерації з початку поновленого вторгнення Москви в Україну у 2022 році. Активно запроваджуючи санкції проти цих російських енергетичних гігантів, Білий дім Трампа сигналізує про те, що він нарешті може бути готовий вжити заходів для перекриття потоку доходів від нафти до режиму Путіна. Але час покаже, наскільки суворо Міністерство фінансів зрештою зможе забезпечити виконання цих заходів, що буде складним завданням, враховуючи їх широкий глобальний масштаб. Як завжди в політиці санкцій, ефективність цих економічних обмежень залежатиме від жорсткого та суворого виконання заходів, які мають набути повної чинності найближчими тижнями. Якщо адміністрація Трампа буде готова активно відстежувати та визначати вторинних споживачів російської нафти – чи то з Китайської Народної Республіки, Індії чи інших місць – це буде великий крок вперед до того, щоб очолити трансатлантичну спільноту у знищенні енергетичного банкролу Путіна раз і назавжди». 

На папері останні санкції, запроваджені ЄС, Великою Британією та США проти енергетичного сектору Росії, також виглядають значними. Під час мого інтерв'ю з Тіною Долбаєю, молодшим науковим співробітником Центру стратегічних та міжнародних досліджень, вона ствердила, що «75% експорту російської нафти [зараз] підпадає під санкції США». Вона додала, що «Міжнародне енергетичне агентство [прогнозує] рекордний профіцит нафти у 2026 році, [що означає], що ризик світового стрибка цін видається обмеженим. Це дає адміністрації Трампа [а також ЄС та Великій Британії] більше можливостей для запровадження санкцій» проти Російської Федерації. 

Українські безпілотники завдають ударів по російських нафтопереробних заводах 

Однак вплив санкцій на енергетичний ринок Росії матеріалізується повільно. В результаті українці вирішили взяти справу у свої руки, щоб чинити тиск на російську енергетичну промисловість. Вони зробили це, розпочавши кампанію проти російських нафтопереробних заводів. 

Протягом 2025 року українці здійснювали атаки на ключові російські енергетичні об'єкти. Видання The Economist та BBC підрахували, що українці вразили та пошкодили майже половину російських нафтопереробних заводів. Метою цих українських атак на російську енергетичну промисловість є створення дефіциту палива в Росії, через що росіяни матимуть менше ресурсів для живлення транспортних засобів та техніки, що використовуються у війні в Україні. Крім того, українські атаки на російську енергетичну промисловість спричинили зростання цін та нормування палива в Росії. 

Для проведення цих атак українці використовували безпілотні літальні апарати. Ці дрони, такі як FP-1 «Fire Point» та АН-196 «Лютий», можуть долати сотні миль, що дозволяє їм цілитися в російські нафтопереробні заводи глибоко в межах російської території. Ці БПЛА також мають складне програмне забезпечення для протидії радіоелектронним перешкодам, що дозволяє українцям точно організовувати свої атаки. Зрештою, такі дрони, як Fire Point, коштують лише 55 000 доларів, а це означає, що для українців здійснення цих атак на російський енергетичний сектор є відносно недорогим. 

Президент України Володимир Зеленський підтримує удари дронами. У своєму публічному зверненні у вересні президент України заявив, що найефективнішими санкціями проти Російської Федерації є «пожежі на російських нафтопереробних заводах, терміналах [та] нафтобазах». Зеленський додав, що обмеження російської нафтової промисловості «суттєво обмежує війну [в Україні]». 

Зараз, коли ЄС, Велика Британія та США посилюють свої санкції проти енергетичного сектору Росії, удари українських безпілотників можуть мати більш руйнівний вплив на нафтову промисловість Росії. У поєднанні з іншими заходами це може ще більше тиснути на Росію з метою припинити війну в Україні. 

«Українські військові можуть допомогти посилити тиск на режим Путіна, коли ці нафтові санкції набудуть чинності, продовжуючи свою кампанію ударів безпілотниками по російських нафтосховищах та нафтопереробних об'єктах на території Російської Федерації», – сказав мені Шмітт в інтерв'ю. «Навіть якщо Україна не зможе повністю вивести ці об’єкти з ладу назавжди, вплив ударів по цих ключових російських об’єктах у мережі експорту енергоносіїв Росії значною мірою доповнить обмежувальні економічні заходи, які Сполучені Штати нарешті запровадили проти таких компаній, як «Роснефть» та «Лукойл». 

Зараз, коли тиск на російську енергетичну галузь зростає, українці можуть отримати додаткову вогневу міць для використання проти російських нафтопереробних заводів. За даними The Economist, є повідомлення про те, що українці можуть почати використовувати крилаті ракети FP-5 «Фламінго». Ці ракети великої дальності летять швидше та вдвічі далі, ніж безпілотники Fire Point та «Лютий», а це означає, що українці можуть завдати більше шкоди російським нафтопереробним заводам. Це ще більше посилить тиск на енергетичний сектор Росії.   

Світові ринки реагують на події навколо російської енергетики 

Нарешті, санкції проти російської енергетичної галузі та атаки України на російські нафтопереробні заводи вплинули на світові ринки. Згідно зі звітом, опублікованим Yahoo Finance 24 жовтня, світові енергетичні ринки «вступають у період нової нестабільності» після оголошень про нові західні санкції проти російських енергетичних компаній. Санкції можуть «обмежити здатність Росії продавати нафту на світових ринках». Крім того, у звіті Yahoo Finance зазначається, що обмеження щодо російського енергетичного сектору «прискорять структурні зміни у світовій торгівлі енергією». В результаті споживачі шукають альтернативні варіанти. 

Наприклад, у звіті, опублікованому Атлантичною радою 23 жовтня, країни та компанії, які залежать від російської сирої нафти, можуть «все частіше звертатися до альтернативних постачальників, [таким чином] поступово віддаляючись» від Російської Федерації. Аналогічно, члени Організації країн-експортерів нафти можуть прагнути збільшити виробництво, щоб компенсувати падіння цін на російську сиру нафту на світовому ринку через міжнародні санкції. Якщо це станеться, це ще більше зменшить роль Росії як світового постачальника енергії. Це зашкодить російському експорту, і Російська Федерація втратить мільярди доларів. 

У деяких аспектах це вже відбувається. Двадцятого жовтня Європейська Рада оголосила про поступове припинення імпорту російського природного газу до 1 січня 2028 року. Крім того, Європейська Рада заявила, що імпорт російського газу буде заборонено з 1 січня 2026 року. Ця заява є продовженням європейської політики, яка розпочалася, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Ця зміна призвела до того, що ЄС скоротив свою частку імпорту російського газу з 45% у 2021 році до 19% у 2025 році. Ця політика призвела до втрати Російською Федерацією десятків мільярдів доларів доходів. 

Країни за межами Європи також почали зменшувати свою залежність від експорту російських енергоносіїв. За даними The Guardian, санкції, накладені ЄС, Великою Британією та США на енергетичний сектор Росії в жовтні, призвели до «негайного призупинення поставок російської нафти на найбільші нафтопереробні заводи в Індії». Аналогічно, поставки російської нафти також були призупинені до «найбільших державних нафтових компаній Китаю». Якщо енергетичні ринки Індії та Китаю продовжать цю тенденцію, то Російська Федерація втратить значні доходи від експорту енергоносіїв. 

«Ключове питання полягає в тому, чи можуть [санкції] суттєво зменшити доходи Росії від нафти та змусити Москву вести переговори», – сказала мені Долбая в інтерв'ю. «Ці заходи включають загрозу вторинних санкцій проти компаній, які продовжують торгувати значними обсягами з «Роснефтью» та «Лукойлом». Два найбільші покупці російської сирої нафти – Китай та Індія – будуть відігравати центральну роль у визначенні їхньої ефективності. У найближчі тижні та місяці стане зрозуміло, чи обмежать ці країни свої закупівлі. Індія може бути більш схильною до цього, якщо вона забезпечить вигідні умови у своїх поточних торговельних переговорах зі Сполученими Штатами, тоді як Китай набагато менш схильний дотримуватися вимог. Більш реалістично, обидві країни можуть використати санкції, щоб вимагати ще більших знижок на російську сиру нафту. У поєднанні з вищими витратами для тіньового флоту, який транспортує санкційну нафту, це може зменшити експортні доходи Росії». 

Нарешті, є повідомлення про те, що Російська Федерація може зіткнутися з рецесією. Зростання інфляції, вищі споживчі витрати та наслідки міжнародних санкцій – все це сприяло змінам у російській економіці. Якщо через міжнародні санкції відбудеться глобальне зниження попиту на експорт російських енергоносіїв, це ще більше зашкодить російській економіці. 

Загалом, схоже, що останні скоординовані зусилля ЄС, Великої Британії та США щодо санкцій проти російської енергетичної промисловості викликали нові розмови та стратегії щодо того, як припинити війну Росії проти України. Попередні санкції проти Російської Федерації призвели до того, що Росія втратила сотні мільярдів доларів, але вони не змогли відмовити Росію від припинення війни. Натомість, Російська Федерація координувала дії зі своїми партнерами та сторонніми посередниками, щоб підірвати повний ефект санкцій, накладених міжнародним співтовариством. Це дозволило російському вторгненню в Україну продовжитися. 

Тепер здається, що нові санкції, накладені ЄС, Великою Британією та США, можуть мати руйнівні наслідки для Росії. Залишається з'ясувати, як Російська Федерація відреагує на останні енергетичні санкції, і як світові ринки адаптуються до нових санкцій щодо російської енергетики. Новий тиск на російську енергетичну промисловість та її економіку, у поєднанні з продовженням ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах, може бути достатнім, щоб змусити Росію припинити повномасштабне військове вторгнення в Україну.