ДЖЕРЕЛО: OSW

Агентство базувало своє рішення на положеннях Датського закону про континентальний шельф та стандартах, що випливають з Конвенції ООН про морське право. Рішення, яке чекали вже деякий час (російська сторона припустила, що його очікують до кінця жовтня), було прийнято через два з половиною роки після отримання першої заяви від компанії Nord Stream 2 AG про дозвіл на будівництво газопроводу в датському територіальному морі. Подальші заявки - щоб трубопровід здійснювався іншими маршрутами в ексклюзивній економічній зоні Данії (WSE) - були подані у серпні 2018 року (маршрут на північний захід від Борнхольма) та у квітні 2019 року (маршрут запропонований датською стороною на південний схід острова). 

Оригінальну заявку 2017 року компанія відкликала в червні 2019 року. Остаточний вибір маршруту Південної Північної течії 2 є найбільш сприятливим з точки зору інтересів Копенгагена через вплив на навколишнє середовище та менші труднощі для морського транспорту. Він став доступний завдяки польсько-датській угоді про розмежування морського кордону 2018 року. Що стосується газопроводів, що проходять через СЕЗ, то Міністерство закордонних справ Данії мало (як у випадку з оригінальним маршрутом) юридичні підстави застосувати процедуру оцінки проекту на відповідність інтересам Данія у зовнішній політиці, безпеці та обороні. Отже, поточне рішення Копенгаген представляє як адміністративне, а не політичне.

Поки було побудовано близько 2100 з 2466 км Північного потоку - 2 (траса протяжністю 1233 км, прокладені два трубопроводи). Для завершення будівництва маршруту необхідно підготувати маршрут та місце розташування газопроводу 147 км в WSE Данії та провести процедуру його підключення до німецької частини. Також слід додати порівняно короткий відрізок газопроводу в німецькій WSE.

Затримка робіт по впровадження компанією Nord Stream 2 AG - є однією з причин збільшення інвестиційних витрат. За інформацією ЗМІ, до серпня 2019 року Nord Stream 2 AG витратив близько 9,5 мільярдів євро, що тоді повинно було становити близько 80% інвестиційного бюджету (спочатку це мала бути загальна вартість проекту). Також у серпні представники компанії підрахували, що через тривалу процедуру видачі Данії на будівництво дозволу загальні витрати на проект можуть зрости на 660 млн євро.

Коментарi

• Згода Данії де-факто визначає реалізацію газопроводу Північний потік 2. Фактором, який міг би значно ускладнити та ще більше затримати завершення будівельних робіт, було б швидке виконання США санкцій, які вражають Північний потік 2. Наразі в Конгресі США три проекти законів про санкції, один з яких негайно буде обговорено в Сенаті. Однак це здається малоймовірним у нинішній політичній ситуації.

• Немає шансів, що газопровід буде впроваджений до очікуваної дати (кінець 2019 року). Незважаючи на схвалення Данії та зусилля AG Stream 2 AG завершити будівництво якнайшвидше, роботи на датському шельфі можуть розпочатися лише через чотири тижні, тобто 27 листопада. Це пов’язано з вимогами законодавства Данії щодо часу очікування після рішення Датського енергетичного агентства та змісту самого рішення та має на меті дозволити подати апеляцію до Апеляційної ради з питань енергетики. Розгляд можливих скарг може ще більше поширити цей процес. Згідно з російськими коментарями, будівництво датської ділянки може зайняти лише п’ять тижнів, але документація інвестора Nord Stream 2 AG вказує на те, що разом з підготовкою робіт може бути до чотирьох місяців. Також рішення Датського енергетичного агентства говорить про 115 днів. Роботу на морському дні можна перешкоджати та уповільнювати погодні умови на Балтійському морі восени та взимку. Нарешті, умовами, що перешкоджають завершенню будівництва всього Північного потоку 2 до середини травня 2020 року, є умови німецького екологічного дозволу на будівництво траси в німецькій Східній економічній зоні, яка забороняє проведення будівельних робіт в околицях датської та німецької ділянок між 31 жовтня та 15 травня. Відповідно до квітневого запиту Nord Stream 2 AG щодо DEA, будівельні роботи в датських водах розпочнуться на початку 2020 року і закінчаться у другій половині. Відповідно до рішення Агентства від 30 жовтня, інвестор повинен представити оновлений проект та графік прокладки труб перед початком операцій. Тому будівництво "Північної течії 2" буде завершено якнайшвидше наприкінці першої половини 2020 року, а може, і через кілька місяців.

• Після побудови траси потрібно буде провести випробування експлуатації газопроводу та його поступового наповнення, що при такій високій потужності може зайняти кілька місяців. Крім того, подальше використання NS2 буде залежати від правових умов (від того, як і як буде застосована до цього Директива щодо газу та оскарження Nord Stream 2 AG) та інфраструктури, включаючи, в першу чергу, запуск її наземного відгалуження - газопроводу EUGAL (перша нитка створити до кінця 2019 року, другий пізніше).

• Згода Данії була дана в особливий момент. З одного боку, це сталося менше ніж через тиждень після того, як те саме агентство погодилося побудувати газопровід «Балтійська труба» з Данії до Польщі, який має бути перетнутий в ДНЗ Данії з Північним потоком 1 та 2, з іншого - через два дні після відмови наступного раунд переговорів між ЄС, Росією та Україною щодо майбутніх правил транзиту російської сировини через українські газопроводи. 1 січня 2020 року закінчується одинадцятирічний транзитний контракт між Україною та Росією, і сторони досі принципово відрізняються щодо умов майбутньої транзитної угоди. Відповідно до конвергентних позицій України та ЄС (ЄС), це повинен бути десятирічний контракт на потужність приблизно 60 млрд. М3 на рік (хоча сторона ЄС не виключає обмеження їх до 40 млрд. М3). Однак російська сторона домагається короткострокової (або тимчасової) угоди - такої, як чекати запуску альтернативних експортних шляхів до української - та найменшої можливої ​​потужності. Він також встановлює ряд додаткових умов перед підписанням будь-якого договору. Згода Данії на будівництво "Північного потоку 2", наближаючись до перспективи завершення будівництва газопроводу, погіршує переговорну позицію України (наступний раунд трилогів оголошується в кінці листопада) і зменшує шанси на довгострокову транзитну угоду. Невідомо, чи це переконає Україну змінити свою теперішню позицію чи перешкоджатиме подальшим переговорам.

• Президент України публічно відреагував на згоду Данії, заявивши, що це зміцнює Росію та послаблює Європу. З іншого боку, глава Нафтогазу Андрій Коболєв заявив, що Україна очікувала такого рішення, оскільки Копенгаген не зміг довго протистояти тиску з боку суб'єктів, зацікавлених у будівництві газопроводу. В ситуації, що склалася, для України дуже важливо якнайшвидше завершити реформування газового ринку та повністю виконати стандарти ЄС в українському законодавстві, що є необхідною умовою для підписання будь-якої майбутньої транзитної угоди. Передача російського газу по українських газопроводах склала 86,8 млрд м3 у 2018 році та 72 млрд м3 у 2019 році (до 28 жовтня). Дохід від транзитних зборів є дуже важливим для фінансового стану Нафтогазу. У 2018 році вони склали майже 3 мільярди доларів США, що було еквівалентом 2,3% ВВП країни, а в першій половині 2019 року - 1,54 мільярда доларів (збільшення на 9,9% у річному обчисленні).

• Рішення Данії, безперечно, посилює переговорну позицію Росії на триваючих тристоронніх російсько-українсько-європейських переговорах про газ. Перспектива майбутнього завершення будівництва Північного потоку 2, безумовно, буде використана Москвою як ще один аргумент на користь укладення тимчасової транзитної угоди з Києвом. Російська сторона, швидше за все, також буде наполягати на більш сучасних рішеннях газових відносин з Україною та Європейським Союзом на пакетний спосіб - зробивши умови транзиту російського газу через Україну залежними (обсяги, тривалість нової угоди) від домовленостей щодо експлуатації альтернативних транспортних шляхів для України, відставки України від позовів, що виникають з арбітражних рішень та відновлення закупівель газу з Росії. Деякі російські вимоги (пов'язані з відмовою від претензій) Київ явно відхилив.

• Завершення будівництва "Північного потоку 2" та перспектива впровадження європейського відгалуження газопроводу "Туркстрім" суттєво підвищить гнучкість російської сторони у формуванні експортної стратегії до Європи в майбутньому. Але все-таки не прострочений висновок, коли росіянам вдається досягти цієї мети. Як наслідок, залежність «Газпрому» від українського транзитного маршруту збережеться на горизонті не менше наступних кількох років через обмеження використання альтернативних шляхів передачі. По-перше, постанова Суду ЄС щодо газопроводу OPAL дещо обмежує здатність Газпрому транспортувати газ по газопроводі Північний потік 1. По-друге, ймовірне застосування зміненої директиви щодо газу до "Північного потоку 2" повинно зменшити потужність, доступну російській компанії NS2. По-третє, досі незрозуміло, коли і в якій мірі Москва зможе використати газопровід «Туркстрім» як альтернативу Україні.

• Завершальний етап газопроводу Північний потік 2, обговорення імплементації норм європейського права щодо нього та переговори щодо транзиту російського газу через Україну відбудуться у важкий час, коли ЄС повинен змінити Європейську комісію. У найближчі тижні (спочатку планувалося на початок листопада) розпочне роботу нова ЄК під керівництвом Урсули фон дер Лейєн. Це передбачає, серед інших зі зміною персоналу на ключових посадах для газових переговорів або правилами майбутнього використання позицій "Північний потік-2". Зокрема, невідомо, хто замінить нинішні дії та позиції ЄС на газових переговорах з Україною та Росією, віце-президент ЄК Марош Шефчович. Позиція нових уповноважених та нового голови Комісії щодо майбутнього українського транзиту чи застосування законодавства ЄС до "Північного потоку" 2 також невідома. Все це може перешкоджати ефективній та однозначній діяльності сторони ЄС в обох випадках, що може бути ще одним - після датської угоди - послаблюючим фактором позиція ЄС (а отже, і України) у поточних переговорах. Не виключено, що, як наслідок, роль Німеччини, яка активно залучається до просування Північного потоку 2, а також російсько-українських транзитних переговорів, в них значно зросте. На це вказують регулярні консультації з питань газу між Володимиром Путіним та Ангелою Меркель, а також призначення Німеччиною спеціального повноважного уряду щодо транзиту газу через Україну.

Карта. Північний потік 2