Як Росія намагається поставляти газ до Китаю

Time to read
less than
1 minute
Read so far

Як Росія намагається поставляти газ до Китаю

чт, 09/15/2022 - 19:21
Posted in:
0 comments

Джерело: Handelsblatt

Газпром експортує все більше газу на Схід і дає зрозуміти, що Захід Росії більше не потрібен. Зокрема, це означає більше влади для Китаю, але і тут є проблеми.

Російська енергетична компанія «Газпром» наголошує на цьому при кожній нагоді: експорт газу з Росії до Китаю зростає. Останньою підставою стали дані про експорт газу за січень-вересень 2022 року, які «Газпром» опублікував у четвер. 10 вересня добовий обсяг газопровідного експорту до Китаю встановив новий рекорд.

Подібні меседжі покликані слугувати сигналом Заходу: Росії Європа більше не потрібна. Хоча такі країни, як Німеччина, сильно постраждали від того, що Путін перекрив газовий кран, Газпром припускає, що у Росії є альтернативні покупці газу. І що Росія в свою чергу не залежить від країн ЄС як клієнтів.
Але насправді Росія глибоко залежна. По-перше, вона залежала від експорту на Захід, а тепер стає все більш залежною від Китаю. З іншого боку, російська мрія про те, щоб розміняти ЄС на Китай як конкуруючих споживачів газу, поки що залишається лише мрією.

Росія: Газпром постачає газ Китаю у вигляді СПГ

Основні газові родовища Росії, які служать сировинною базою для трубопроводів на захід, знаходяться на півострові Ямал і в Північному Льодовитому океані в Західному Сибіру. Вони знаходяться за тисячі кілометрів від китайського кордону і не підключені до мережі трубопроводів, що веде до Китаю.

Поки у Росії є лише два варіанти постачання газу Китаю. Перший — скраплений природний газ, так званий СПГ, який транспортується кораблями. Але взимку такі корабельні перевезення через замерзле полярне море до Китаю часто неможливі. А СПГ терміналів в Росії мало.

За словами Тьєррі Броса, професора та експерта з питань енергетики французького університету Sciences Po, Росія експортувала загалом 226 мільярдів кубометрів газу минулого року, але лише 40 з них у формі СПГ. Через нинішні санкції Росія навряд чи буде технологічно в змозі будувати нові СПГ-термінали у великих масштабах.

Сила Сибіру 2: Газпром хоче транспортувати газ до Китаю новим газопроводом

Інший варіант – існуючий газопровід «Сила Сибіру». Він транспортує газ до Китаю з родовищ у східній Росії, але знаходиться далеко від великих газових родовищ у Західному Сибіру.

Росія хоче це змінити. Заявленою метою є створення зв’язку між родовищами на заході та КНР – у вигляді нового трубопроводу під назвою «Сила Сибіру 2». Одна перешкода: Монголія простягається на тисячі кілометрів між Росією та Китаєм. Трубопровід повинен пролягати або на захід від Монголії (так званий «маршрут Алтадж»), або на схід від неї, або через неї.

Але проект будівництва страждає від різних проблем. Про це повідомив Алекс Фак, нафтогазовий аналітик контрольованого державою Сбербанку – найбільшого банку Східної Європи. Він міг би зараз надіслати адресатам своїх аналітичних звітів травня 2018 року пару рядків: «Мене щойно звільнили за звіт по «Газпрому» ».

Газпром має проблеми з будівництвом газопроводу

Фак виявив аномалії, копаючись у цифрах підконтрольного Кремлю газового гіганта: «Компанія керується інтересами підрядників, а не власними інтересами прибутку», — зазначив він у своєму звіті.

За його словами, трубопровід «Сила Сибіру», замовлений «Газпромом» до Китаю, в першу чергу обслуговує будівельні компанії «Стройгазмонтаж» і «Стройтранснефть», що належать Аркадію Ротенбергу і Геннадію Тимченко, які перебувають у списку санкцій США. Обидва є друзями Володимира Путіна з часів їх спільного життя в Санкт-Петербурзі, де Путін працював заступником мера на початку 1990-х років. 

Будівництво «Сили Сибіру 2» має розпочатися не раніше 2024 року. Експерт Московського інституту розвитку технологій в енергетиці Кирило Родіонов очікує завершення проекту в 2030 році. Але навіть це не обіцяє бути великим проривом для Росії: Китай, за словами Родіонова, тоді отримає можливість диктувати ціни. Таким чином, доходи від експорту газу до Китаю будуть нижчими, ніж від попереднього експорту до ЄС.