Чи змусить кліматична криза змінити ставлення Америки до атомної енергії?

Time to read
less than
1 minute
Read so far

Чи змусить кліматична криза змінити ставлення Америки до атомної енергії?

пн, 11/08/2021 - 20:05
Posted in:
0 comments

Досягнення нульових відходів буде важчим без неї

Джерело: The economist


АЕС Дьябло Каньйон розташована у 200 милях на північ від Лос Анджелесу на каліфорнійському центральному узбережжі. Його два реактори-близнюки стоять між Тихим океаном та смарагдовими схилами. Єдина АЕС Золотого штату виробляє близько 9% його електроенергії, що складає 15%  його чистої електричної генерації. Та не зважаючи на агресивну кліматичну політику Каліфорнії та національний тиск у досягненні нульових відходів до 2050 року, станція Дьябло Каньйон буде закрита у 2025 році. Новий звіт дослідників Стенфордського Університету та Массачусетського Технологічного Інституту (МТІ) викриває збитковість та шкоду цього закриття.


Дьябло Каньйон підключили до мережі у 1985 році і з того часу вона працює без жодного інциденту. Та все ж станція не була безпроблемною. Дьябло побудована на значному геологічному розломі і місцеві жителі довго побоювались, що землетрус може спровокувати ядерну катастрофу. Після аварії на атомній станції Фукусіма Дайічі в Японії в 2011 році національна Комісія США з ядерного врегулювання зобов’язала комунальні підприємства оцінити атомні електростанції на предмет ймовірності затоплення та сейсмічного ризику. Дьябло Каньйон визнали безпечною.

 

статистика

Незважаючи на це, у 2018 році Комісія з комунальних послуг Каліфорнії ухвалила пропозицію Pacific Gas & Electric, найбільшого комунального підприємства штату, оператора АЕС Дьябло Каньйон та об’єднання екологічних та робочих груп щодо виведення станції з експлуатації.  У той час PG&E стверджувала, що попит на ядерну енергію скоротився через перспективу розвитку відновлюваних джерел енергії, таких як вітрова та сонячна енергія, а також зростання кількості комунальних агрегаторів електроенергії (*Community Choice Aggregation – компанії, які від імені споживачів обирають, в кого купити електроенергію, по суті, постачальники), що дозволяють місцевим муніципалітетам вирішувати, звідки вони отримують електроенергію. З того часу змінилися три речі. По-перше, через кілька місяців після ухвалення пропозиції, Каліфорнія прийняла проект SB100, який передбачає досягнення 100% виробництва чистої електроенергії до 2045 року. По-друге, південно-західне побережжя страждає від другої найсильнішої засухи за останні 1200 років. Водойми в регіоні висихають, що сильно обмежує резерви гідроелектростанцій. Лише 11%  електроенергії в Каліфорнії в 2020 році було вироблено на гідроелектростанціях, що на 44% менше, ніж у 2019 році (див. графік). У результаті, електроенергія з екологічно чистих джерел енергії, таких як гідро, атомна та зелена, склала 51% загального виробництва в Каліфорнії, що у 2019 році сягало 57%.

По-третє, хвиля спеки в серпні 2020 року призвела до віяльних відключень електроенергії по всьому штату, оскільки споживання (для живлення кондиціонерів) перевищило генерацію. Комісія з комунальних послуг Каліфорнії як може намагається задовольнити підвищений попит. Нещодавно регулятор наказав комунальним підприємствам купляти зелену електроенергію та акумуляторні батареї, щоб спробувати компенсувати майбутні втрати від закриття Дьябло Каньйон.


Ці три тенденції змусили дослідників знову відкрити справу Дьябло Каньйон і проаналізувати, як підтримка роботи станції може змінити енергетичні перспективи Каліфорнії. Вони виявили, що експлуатація станції до 2035 року, впродовж десяти років після продовження поточної експлуатаційної ліцензії, виданої Національною комісією по ядерному врегулюванню, дозволить скоротити викиди, підвищити надійність мережі та заощадити державі 2,6 мільярда доларів. Аналіз показує, що продовження роботи станції знизить річні викиди вуглецю від генерації на 11% у порівнянні з 2017 роком. І на відміну від вітрової та сонячної енергетики, атомна може забезпечити стабільне джерело електроенергії, на яке не впливають зміни погоди.


Дослідники також припускають, що Дьябло Каньйон потенційно може допомогти Каліфорнії ще більше озеленити свій енергетичний сектор і вирішити проблему нестачі води, виробляючи водень або підтримуючи нову установку опріснення воду на додачу до виробництва електроенергії. «Ви не можете дозволити собі відкидати такі технологічні рішення», переслідуючи нульові цілі, – каже Якопо Буонджорно, один із авторів звіту та вчений-ядерник з МТІ. «Все вищенаведене – це дійсно найкраща стратегія».


Одна справа довести цінність АЕС Дьябло Каньйон, а зовсім інша — скасувати її закриття. Закон, спрямований на захист морських екосистем, змусить станцію замінити систему водозабору, яка охолоджує реактори, на нову систему, яка зменшує швидкість забору води на 93%. Також PG&E вимагатиме відновити розгляд справи 2018 роук та переліцензувати станцію, що може бути досить обтяжливим процесом, або продати Дьябло Каньйон іншій комунальній компанії.


Розщеплення атому неможливе?


Дебати щодо АЕС Дьябло Каньйон відображають нещодавній ребрендинг ядерної енергетики. Стів Несбіт, президент Американського ядерного товариства, каже, що в 2000-х роках сталося три речі, які загальмували ядерну енергетику в Америці: розвиток гідравлічного розриву як методу добування нафти і газу, фінансова криза 2007-2008 років зменшила попит на електроенергію, а також аварія на Фукусімі в Японії налякала політиків. Станції, які були введені в експлуатацію, були призупинені і недофінансовані. Проте дані показують, що коли ядерні реактори, такі як Індіан Пойнт у Нью-Йорку, зупинялися, забруднення від викопного палива показало різницю між ними. 


Навіть коли електростанції закриваються, атомна енергетика все ще більш приваблива. Екологічні групи довгий час скептично ставилися до ядерної енергетики через її токсичні відходи, або через те, що вони були проти ядерної зброї. Джессіка Ловерінг, засновниця Good Energy Collective, яка має на меті побудувати «прогресивну аргументацію для ядерної енергетики», каже, що сучасні кліматичні активісти більш прагматичні та зосереджені на відсутності викидів вуглецю в ядерній енергетиці. Вона наводить Рух «Схід сонця» як приклад групи, яка не обов’язково виступає за ядерну енергетику, але виступає проти закриття існуючих станцій.


Сьогодні атомна генерація відповідає за майже 20% виробництва електроенергії в Америці і близько половини її чистої енергії. Нещодавнє опитування, проведене ecoAmerica, показало, що 56% демократів підтримали ядерну енергетику в 2020 році проти 37% у 2018 році (див. графік). «Я думаю, що сучасна молодь не несе із собою багаж своїх батьків, бабусь і дідусів, які були виховані за часів холодної війни, з тогочасним ставленням до ядерної енергетики та електроенергії», – каже пан Несбіт.

 

статистика

Політика повільно наздоганяє цю зміну поглядів. Проядерні групи та вчені тяжіють до використання «чистої електрики» або «безвуглецевого» лексикону в державних і федеральних кліматичних цілях як засіб, щоб залишити двері відкритими для ядерної енергії, а не для забезпечення обов’язкового використання відновлюваних джерел енергії. Дженніфер Гранхольм, міністр енергетики президента Джо Байдена, сказала на COP26, глобальній кліматичній конференції в Глазго, що ядерна енергетика є «важливим інструментом» для декарбонізації електромережі. І республіканці, і демократи зацікавлені можливістю перетворення вугільних електростанцій, що вийшли з експлуатації, на атомні електростанції. Коли компанія TerraPower, заснована Біллом Гейтсом, оголосила, що побудує ядерний реактор на місці закритої вугільної електростанції у Вайомінгу, пані Гранхольм, а також губернатор і старший сенатор штату були цьому свідками. Федеральний уряд також субсидує цей проект на суму 80 мільйонів доларів.


Але атомна енергетика все ще стикається з кількома перешкодами. Експерти кажуть, що найбільшою є непомірна вартість будівництва нової станції. Нові розробки, такі як TerraPower, можуть у цьому зарадити. У багатьох штатах, у тому числі в Каліфорнії, фактично заборонено будівництво нових реакторів, поки радіоактивні відходи не будуть остаточно утилізовані. Федеральний уряд десятиліттями намагався побудувати сховище для ядерних відходів на горі Юкка на півдні Невади, але зустрів жорсткий опір місцевих політиків, які не хотіли, щоб ці матеріали ховали на їхньому «подвір’ї».


Перший з реакторів АЕС Дьябло Каньйон втратить свою ліцензію в 2024 році. Автори звіту сподіваються, що Золотий штат вчасно схаменеться.  «Обставини змінилися, — каже Еджон Байк зі Стенфорда. «Дьябло Каньйон дає можливість», — додає вона. Чи прийме її Каліфорнія?