Німецька електрична дилема

Time to read
less than
1 minute
Read so far

Німецька електрична дилема

Mon, 01/03/2022 - 20:02
Posted in:
0 comments

Джерело: FAZ

У той час як французи та британці продовжують покладатися на ядерну енергетику, Німеччина хоче задовольняти свої потреби першочергово за рахунок вітрової та сонячної енергії. Чи може цей особливий шлях бути успішним?

Свен Гіголд не приховує своєї радості. «Сьогодні мрія молоді збувається», – написав у Твіттері в новорічну ніч член партії «Зелених» і державний секретар Федерального міністерства економіки та захисту клімату. Ще навчаючись у школі міста Ганновер він приймав участь у кампанії проти атомних електростанцій. «З закриттям Гронде та Брокдорфа наші протести досягли своєї мети: децентралізовані відновлювані джерела енергії замінюють ядерну енергетику, вугілля та природний газ. Нарешті!»

З початку нового року в Німеччині діють вже не шість, а лише три АЕС. Реактори в Брокдорфі (федеральна земля Шлезвіг-Гольштейн), Гронде (Нижня Саксонія) та Гундреммінгені (Баварія) були закриті, як планувалося. Isar 2 поблизу Баварського Ландсхута, а також реактори в Емсланді в Нижній Саксонії та Neckarwestheim 2 в Баден-Вютемберзі все ще підключені до електромережі. Але термін їх використання також добігає кінця. Поступовий відхід від ядерної енергії, ухвалений у 2011 році після аварії на реакторі у Фукусімі, має бути завершений не пізніше кінця цього року.

Повернення до ядерної енергетики – не вихід

Таким чином, Німеччина обирає особистий шлях на міжнародному рівні. Багато європейських країн мають намір притримуватися ядерної енергетики, щоб досягти кліматичних цілей – у деяких випадках навіть будують нові реактори. Передумовою цього є те, що до 2030 року викиди CO2 в ЄС мають зменшитися на 55 відсотків у порівнянні з 1990 роком. Оскільки виробництво однієї кіловат-години електроенергії на ядерній енергетиці спричиняє значно менше викидів CO2, ніж на бурому вугіллі та газі, прихильники називають цю технологію «зеленою».

В межах ЄС таку позицію займає, зокрема, Франція. І зараз вона досягла проміжного успіху: Комісія ЄС запропонувала, в рамках так званої таксономії, за певних умов віднести ядерну енергетику, а також газ до зелених джерел енергії. Регламент Комісії розглядається як орієнтир щодо того, куди вкладатимуть свої гроші інвестори, якщо вони хочуть інвестувати їх еко-свідомо.

Екологи побоюються, що розширення відновлюваних джерел енергії більше не досягне достатнього прогресу, якщо інвестиції в атомні та газові електростанції також вважатимуться сприятливими для екології. Федеральний уряд Німеччини відхиляє ініціативу Єврокомісії. Міністр економіки та захисту клімату Роберт Хабек назвав її «зеленим камуфляжом» (greenwashing). Залишається сумнівним, чи така ініціатива «зустріне визнання навіть на фінансовому ринку».

Хабек вже давно вважає повернення Німеччини до ядерної енергетики неможливим. Він ще не зустрічав політика, який хотів би, щоб у його окрузі знаходилося сховище для ядерних відходів – тому, на думку міністра, дебати зайві. Але з вимкненням кожного реактора питання про те, як Німеччина має намір задовольняти свої майбутні потреби в електроенергії, стає все більш актуальним – а потреби за прогнозами різко зростуть, якщо, наприклад, металургійні заводи працюватимуть на водні, і дороги будуть заповнені електромобілями.

Хабек хоче побудувати втричі більше вітрових турбін

Згідно з коаліційною угодою, Німеччина також хоче вивести буре вугілля зі своєї енергетики до 2030 року. А також, вже цього року країна має отримувати 80 відсотків електроенергії з відновлюваних джерел. Однак у 2021 році їх частка у виробництві електроенергії не зросла, а фактично впала до трохи менше 41 відсотка. За попередніми даними енергетичної асоціації BDEW, буре та кам’яне вугілля разом задовольняли понад чверть потреб Німеччини в електроенергії, а атомна енергетика – майже 12 відсотків.

Для Хабека рішення є ясним: замість, як раніше, 450 вітрових генераторів на рік, планується будувати втричі більше. Його держсекретар Свен Гіголд уже зазначив, що захист червоного повітряного змія, для якого ці споруди небезпечні, може відійти на другий план. Гіголд відразу ж викликав критику з боку охоронців природи. Навіть партії «Зелених» не оминути численних дискусій в новому році.

Франція: плануються нові атомні електростанції 

Як жодна інша країна Європи, Франція покладається на ядерну енергетику. Її мережа налічує 56 реакторів, тільки в США їх більше. Вони покривають близько 70 відсотків споживання електроенергії у Франції та близько 40 відсотків загального споживання енергії, стільки ж, скільки отримується з нафти та природного газу разом узятих. Але атомні електростанції працюють вже роками, і проблеми накопичуються. Тому президент Еммануель Макрон, обраний у 2017 році, хотів вийти з ядерної енергетики за німецькою моделлю і розширити використання вітрової та сонячної енергетики. Ситуація змінилася з триваючою кризою цін на енергоносії. Макрон зараз сильно покладається на ядерну енергетику і оголосив про будівництво нових реакторів. Він також хоче просувати інноваційні модульні міні-реактори.

Щоправда, у Франції також ведуться суперечливі дискусії щодо ядерної енергетики. У недавньому опитуванні 52 відсотки громадян висловилися за це джерело енергії, а 45 відсотків — проти. Але прихильники мають перевагу: оператор електромережі RTE нещодавно прогнозував, що 100% відновлюваних джерел енергії у мережі буде коштувати Франції приблизно на третину дорожче, ніж мережа, яка задовольняється на 50% ядерною енергетикою та на 50% відновлюваними джерелами енергії, серед іншого з причини її необхідного в іншому разі розширення.

Бельгія: суперечка про вихід триває

Майже два десятиліття тому Бельгія вирішила відмовитися від ядерної енергетики до 2025 року. Приходячи до влади, нинішній уряд визнав це можливим за умови гарантованого стабільного постачання та доступних цін на електроенергію. Зрештою, Бельгія поки що отримувала 40 відсотків електроенергії з атомної енергетики. Остаточне рішення мало бути прийнято до кінця 2021 року.

Однак питання виявилося складнішим, ніж очікувалося. Деякі експерти дійшли висновку, що вихід з ядерної енергетики не матиме фундаментальних наслідків. В той же час повним ходом йде підготовка до зупинки семи реакторів. Оператор Engie висловився проти продовження терміну їх роботи. Ліберали з Валлонії, які були залучені до семипартійного уряду, раптом почали домагатися, щоб принаймні два реактори пропрацювали довше. На їх думку, вихід більше не релевантний з двох причин: високих витрат на електроенергію та змін клімату. Незадовго до Різдва уряд переніс прийняття рішення на весну 2022 року.

Італія: тут знову ведуться дискусії

В Італії почалися дебати з теми ядерної енергетики. Республіка вже давно є анти-ядерною державою. У 1990 році був зупинений єдиний вартий згадки реактор. На двох референдумах у 1987 та 2011 роках, що відбулися після Чорнобиля та Фукусіми, італійці відмовилися від ядерної енергетики. Сьогодні вони отримують 5 відсотків електроенергії від ядерної країни Франції. Міністр навколишнього середовища Роберто Чінголані, призначений Маріо Драгі, нещодавно висловився за відновлення ядерної енергетики, особливо в галузі досліджень. Якщо, наприклад, менші реактори принесуть більше безпеки і менше витрат та радіоактивних відходів, італійцям варто переглянути свої позиції. Право-популістська партія «Ліга» також висловилася за сприяння розвитку атомної промисловості.

Звичайно, ця позиція не претендує на більшість. Голова державної енергетичної компанії Enel Франческо Стараче, наприклад, виступає проти ядерної енергетики. На його думку, усі проблеми постачання вирішується відновлюваними джерелами енергії та сховищами. Найважливішими первинними джерелами енергії в Італії сьогодні є газ (40 відсотків виробленої загалом енергії), нафта (39 відсотків), відновлювані джерела енергії, включаючи великий гідроенергетичний потенціал (16 відсотків) та вугілля (трохи менше 5 відсотків).

Америка: Байден покладається на ядерну енергетику

Атомні електростанції складають 20% структури виробництва електроенергії в США. Найстаріший реактор експлуатується більше 50 років, наймолодший ввійшов у мережу в 2016 році. Новий уряд покладається на ядерну енергетику і виділив близько 1,8 мільярда доларів на нові електростанції та на оновлення існуючих. Вашингтон вважає реактори життєво важливими в боротьбі за скорочення викидів парникових газів від виробництва електроенергії вдвічі до 2030 року. Таким чином, уряд залишається у згоді з екологічним рухом.

Але деякі АЕС все ж зупиняються. Заплановане закриття двох реакторів Diablo Canyon, останньої атомної електростанції в Каліфорнії, є політично спірним. Занепокоєння викликає те, що, як і в попередніх випадках, втручаються газові електростанції. У Джорджії, з іншого боку, планують підключити до мережі нові реактори. Введення в експлуатацію відкладається до 2024 року, на будівельному майданчику, схоже, виникають наднормові витрати і розбіжності з наглядовими органами. Нові розробки, такі як малі реактори, які доводяться до ринкової зрілості великим венчурним капіталом та державним фінансуванням, вселяють надію.

Японія: повернення до Фукусіми

У тріаді великих ядерних аварій Японія з Фукусімою Даїчі в 2011 році знаходиться на одному рівні з Тримайл-Айлендом в США (1979) і Чорнобилем в Україні (1986). Потрійна аварія на північному сході Японії змусила країну вимкнути всі ядерні реактори, щоб переобладнати їх відповідно до суворіших стандартів безпеки. У той же час зростав опір проти перезапуску реакторів. Пропагували відновлювані джерела енергії, але країна ніколи повністю не відмовлялася від атомної енергетики.

Уряд розглядає ядерну енергетику як невід’ємну частину енергопостачання в цій бідній на ресурси країні, тим більше, що він пообіцяв досягти нейтральності щодо викидів CO2 до 2050 року. Прем'єр-міністр Фуміо Кісіда вважає необхідними дослідження міні-ядерних реакторів, які вважаються менш ризикованими. На сьогоднішній день атомна енергія складає близько 6 відсотків у постачанні електроенергії. У мережі перебувають 9 реакторів, а ще 16 подали заявку на повторне схвалення. 25 реакторів остаточно зупинено. У 2030 році атомна енергетика повинна забезпечувати від 20 до 22 відсотків енергопостачання. У той же час уряд хоче більш ніж удвічі збільшити частку відновлюваної енергії – до 36-38 відсотків. Частка газу та вугілля зменшиться з майже 70 до майже 40 відсотків.

Китай: грандіозне повернення

Ніде в світі ядерна енергетика не переживає такого колосального ренесансу, як у Китаї. В авторитарній Народній Республіці керівництво також заморозило будівництво атомних електростанцій після аварії на реакторі Фукусіма. Зрештою, недовіра до атомної енергетики глибоко проникла, особливо у людей похилого віку. Кілька років тому відбулися численні громадські протести проти будівництва реакторів і переробних заводів, так що, здавалося, не виключено припинення розвитку ядерної енергетики в Китаї. Але рух вичерпав себе, оскільки уряд, який досі визначає Китай як залежну від дешевих джерел енергії країну, виставив цілі економії CO2 на кліматичному саміті в Парижі та пообіцяв стати нейтральним до вуглецю до 2060 року.

Пекін планує побудувати щонайменше 150 нових реакторів протягом наступних 15 років, що більше, ніж у решті світу за останні 35 років. За кілька років Китай може обігнати США як найбільший виробник ядерної енергії. До 2035 року це джерело енергії має виробляти 200 гігават, що відповідає електричному забезпеченню більш ніж 10 міст розміром з Шанхай, в яких проживає близько 24 мільйонів людей. Для досягнення цілі кліматичної нейтральності у 2060 році керівництво хоче закрити всі вугільні електростанції, які зараз постачають майже 60 відсотків електроенергії. Їх має замінити вітрова та сонячна енергія, на другому місці стоятиме атомна енергія, на яку сьогодні припадає лише близько 5 відсотків енергетичного балансу.

Великобританія: великі та малі реактори

Велика Британія непохитно стоїть на використанні ядерної енергетики. Трохи більше десятка активних реакторів протягом багатьох років досить стабільно вносять свої 17% у виробництво електроенергії на острові. Це робить атомну енергетику третім за важливістю джерелом енергії після вітрових і газових електростанцій. Уряд Бориса Джонсона хоче й надалі покладатися на неї. За його словами, без ядерної енергетики ціль CO2-нейтральності до 2050 року була б недосяжною.

У своєму плані з 10 пунктів щодо «зеленої революції» прем’єр-міністр заявив, що «й надалі розвиватиме ядерну енергетику як чисте джерело енергії». Протягом цього десятиліття деякі старі реактори доведеться зупинити, а їх потужність буде компенсовано. З цією метою в Сомерсеті на західному узбережжі Англії будується станція Hinkley Point C потужністю 3,2 гігавата, яка може забезпечити електроенергією близько шести мільйонів домогосподарств. На східному узбережжі Англії планується створення такого ж великого водного реактора Sizewell C. Але обидва – дуже дорогі.

Малі атомні електростанції («Малі модульні реактори»), які зараз розробляє Rolls-Royce, мають вийти значно дешевшими. Уряд розглядає будівництво більше десятка таких моделей. Ядерна енергія отримала масове схвалення у Великобританії як необхідна частина енергетичного комплексу, без якої бажане радикальне скорочення викидів CO2 неможливе. І консерватори, і лейбористи виступають за ядерну програму. У країні немає вартих уваги протестів чи антиядерного руху.

Скандинавія: Фінляндія будує перше сховище

У Північній Європі Швеція та Фінляндія покладаються на атомну енергетику. У Швеції близько 30 відсотків електроенергії виробляється наразі трьома атомними електростанціями – в Рінгхальсі, Форсмарці та Оскарсхамні. Її частка останнім часом зменшилася, оскільки з 2015 року в цих місцях було зупинено декілька реакторів; основну частину енергії Швеція отримує з гідроенергетики. Деякі з решти шведських реакторів працюватимуть в мережі ще до 2040 року. Тимчасова постанова парламенту про повний вихід з ядерної енергетики була відкликана.

Фінляндія в свою чергу хоче найближчим часом навіть збільшити частку атомної енергетики, яка становить майже 28 відсотків, щоб зменшити споживання вугілля та торфу. Ще один реактор на атомній електростанції Олкілуото планується ввести в дію у 2022 році. Крім того, до 2028 року планується будівництво абсолютно нової атомної електростанції, технологію для цього має надати російська компанія «Росатом». Дуже швидко просувається робота над сховищем для фінських ядерних відходів, яке стане унікальним на Заході. Його буде введено в експлуатацію в середині 2020-х років.

Чеська Республіка: твердий курс на вихід з вугілля

Розвиток ядерної енергетики завжди був одним з найважливіших завдань для Андрея Бабіша. Наскільки важливим – про це прем’єр-міністр, який залишає посаду, нещодавно розповів у своєму прощальному листі до посла ЄС у Празі. За його словами, «важливо покращити захист зовнішніх кордонів і боротися з нелегальною міграцією, а також зосередитися на ядерній енергетиці та будувати більше ядерних реакторів». Таким є консенсус у Чеській Республіці, і новий уряд його поділяє. Питання не в тому, чи будуть, а ким будуть будуватися нові АЕС.

Китай і Росія були виключені з переліку кандидатів з міркувань безпеки. Потенційними постачальниками залишаються Франція, Південна Корея та Америка. Це не радує всіх, хто виріс на російських ядерних технологіях. Адже в Чехії працюють 6 реакторів радянської конструкції, які забезпечують 40 відсотків виробленої там електроенергії. Такий баланс буде й надалі, якщо вугілля буде виведено з виробництва не пізніше 2038 року – на ньому – з тенденцією до зменшення частки – все ще базується 41 відсоток виробництва електроенергії. Нові реактори мають ввійти в мережу до середини наступного десятиліття: держава оплачує рахунки, а напівдержавна електроенергетика контролює будівництво.

Східна Європа: новий ринок для американських постачальників

Атомна енергетика широко поширена і прийнята суспільством у Східній Європі. Ось чому її уряди хочуть, щоб розширення ядерної енергетики – за прикладом Франції – було визнано ЄС гідним фінансування, оскільки воно є безпечним для клімату. За винятком Польщі, усі великі країни виробляють атомну енергію на старих електростанціях радянських часів. В Україні діють 15 реакторів, по 2 мають Болгарія та Румунія, 4 працюють в Угорщині, а також у Словаччині. Словенія керує атомною електростанцією, половина якої належить Хорватії. Білорусь ввела в експлуатацію свою першу влітку. Найбільшу частку має атомна енергетика в Угорській мережі – майже 50 відсотків споживання електроенергії. За допомогою Росії країна розширює свої потужності – і Сербія, яка не має атомної електростанції, хоче отримати 15 відсотків акцій.

Російська техніка більше не потрібна в інших країнах. В Україні, Болгарії та Румунії, яким пропонує свої послуги пекінська державна компанія China General Nuclear 2020, обговорюються міркування щодо подальшого будівництва на закинутих будівельних майданчиках або нового будівництва атомних електростанцій, в першу чергу американськими провайдерами. Нещодавно Westinghouse підписала контракт з Україною. Державна компанія Румунії Nuclearelectrica домовилася з американською компанією Nuscale Power про будівництво атомної електростанції потужністю 462 мегават, що складатиметься з 6 міні-реакторів. У Польщі ведуться дискусії про будівництво першої атомної електростанції, яка прийде на заміну вугільним котлам.